недовгий — [неидо/ўгией] м. (на) гому / г ім, мн. г і … Орфоепічний словник української мови
недовгий — прикметник … Орфографічний словник української мови
короткий — I 1) (який має малу довжину / висоту), недовгий; куций 2) (який триває недовго), недовгий, нетривалий, недовгочасний, недовготривалий, короткотривалий, короткочасний, малий, невеликий; короткотерміновий, короткостроковий, стислий (який триває… … Словник синонімів української мови
маленький — а, е. 1) Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Невеликий обсягом. 2) Невеликий кількісно; нечисленний. || Незначний сумою (про… … Український тлумачний словник
малий — а/, е/. 1) Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Меншого, ніж треба, розміру. || Уживається в складі власних імен, назв установ … Український тлумачний словник
малоношений — а, е. Якого носили недовгий час. Малоношений одяг … Український тлумачний словник
недовгість — гості, ж. Властивість за знач. недовгий … Український тлумачний словник
недовго — 1) Присл. до недовгий 2). || у знач. присудк. сл. Упродовж незначного відтинку часу. 2) у знач. присудк. сл., розм. Легко, неважко. 3) у знач. присудк. сл. Незабаром, скоро. Недовго думаючи … Український тлумачний словник
перепочивати — а/ю, а/єш, недок., перепочи/ти, и/ну, и/неш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін … Український тлумачний словник
проковтнути — ну/, не/ш, док., перех. 1) Однокр. до проковтувати 1). || розм. Швидко, похапцем або жадібно з їсти чи випити що небудь. || перен. Знищити що небудь, погубити когось. 2) перен., розм. Однокр. до проковтувати 2). 3) перев. у сполуч. зі сл. слово,… … Український тлумачний словник